Alex
Алекс

«У темному кутку»

Глава 4

Стіл було накрито непогано. Хоча пан Кирило і казав, що це буде «невеличкий бенкет», це було справжнє гуляння. Алкогольних напоїв було вдосталь – коньяки, горілка і для панночок – вино на різний смак. Офіціанти бігали мов перелякані, а дорогі гості ржали як коні. Грав, звісно, шансон. Надворі стояли автомобілі запрошених у очікуванні, коли їхні господарі відгуляють. Винуватців бенкету, звісно, не було. Сам пан Кирило був з дружиною, і дуже жалкував з цього приводу, тому що запросив деяких гарненьких робітниць із апарату ради. Зате пан Василь у повній мірі користувався тим, що прийшов без дружини. Біля нього завжди було мінімум дві апаратниці, не дуже важкої поведінки з огляду на випите вино. Інколи пан Василь покидав стіл щоб замовити пісню своєму товаришу або щоб вийти освіжитись і покурити. Видно, що він вже був п’яний, але не настільки, щоб саджати його в таксі та відправляти додому. Ходив він іще впевнено, майже не хитався.

Одного разу під час такого ж бенкету, депутати щось не поділили з місцевою «мафією» – міліцейськими чинами. Тоді вже майже дійшло до бійки. І що? Пан Василь таємничо зник у невідомому напрямі, а телефон його не відповідав. Але сьогодні нікого із «конкурентів» не було, тому Василь Трохимович міг дозволити собі на когось покричати, пригрозити комусь і врешті-решт навіть пнути з-за спини.

Він вийшов покурити. Цього разу один, бо ніхто не хотів виходити – перекур був п’ять хвилин тому. На подвір’ї стояло декілька чоловік поодинці. Пан Василь зійшов зі сходів і став біля калюжі. Спробував дістати свої цигарки і його почало хитати. «Треба додому йти, бо вже набрався. Добре… Ще чарку «на коня» і – додому», – думав Василь, прикурюючи.

– Чого вилупився? – спитав він у найближчого чоловіка, якому не так пощастило мати солідний одяг.

– Та нічого, – відповів той.

– Ну і вали звідси, клоун!

Чоловік кинув недопалок у калюжу і пішов усередину.

– І не сміти тут! – у спину крикнув йому Василь.

Чоловік не відповів. Що він міг сказати п’яному можновладцю, який вирішив розважитися? А той самий можновладець, депутат міської ради, через декілька секунд вже й забув про нього. Затягуючись своєю цигаркою, він знову в котрий раз роздивлявся вулицю, на якій знаходився елітний ресторан. Це була центральна вулиця, густо обставлена ліхтарями та «сітілайтами»[5] і в цей час рух автомобілів по вулиці був ще досить жвавим. Асфальт блистів від вологи, з дерев на тротуар падало листя, яке завтра згребуть комунальники. Почав накрапати маленький дощик. Знаєте, такий противний, надокучливий дрібний дощик. Василь кинув недопалок у калюжу і піднявся сходами до ресторану. Вже біля дверей було чутно гучну музику всередині. Пан депутат зайшов саме в той час, коли по центральній вулиці проїжджав старенький «РАФік».

– Миколайович! Давай мені «на коня», та буду я йти додому, бо жінка вже дзвонила, – збрехав Василь.

– Вася, щось ти рано сьогодні. Налийте йому, хлопці! – дав доручення офіціантам Кирило Миколайович. – Нам буде тебе не вистачати! І ти так легко лишаєш цих чудових співробітниць?

– Кирило, я вже п’яний. А посиджу тут ще з годину – то мене таскати доведеться!

– Ну, дивись сам. Тобі таксі викликати?

– Ти мене дивуєш! Хіба я настільки п’яний, що не дійду додому сам? Тут іти п´ять хвилин… – виправдався Василь і перехилив чарку.

Він одягнув свій елегантний плащ і попрощався з Кирилом Миколайовичем та запрошеними і вийшов. Плащ йому потім ще ой як знадобиться… З рота смердів перегар, тому пан Василь засунув руку до кишені плаща й намацав жувальну гумку. Кинув дві подушечки до рота і штовхнув двері. Капелюха він не носив, тому простоволосий пішов під дощем додому. Коли завертав на свою вулицю, назустріч йому йшла пара перехожих, трохи далі стояв припаркований «РАФік», а біля нього курив якийсь хлопець, схожий на скінхеда. «Наркоман якийсь, а не скінхед» – подумав Василь.


[5] Сітілайт – двостороння рекламна конструкція із внутрішнім підсвіченням

Якщо вам сподобався чи став у нагоді текст, ви завжди можете віддячити! На каву

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*
*